Нобелівську премію з фізики 2026 року отримає Френсіс Халзен, який мислив за «примарними частинками»

Повний звіт

6 жовтня Шведська королівська академія наук оголосила, що Нобелівська премія з фізики 2026 року присуджується Френсісу Халзену «за визначальний внесок у нейтринну обсерваторію IceCube і відкриття нейтрино високої енергії астрофізичного походження».

82-річний Халзен народився в Бельгії та працює в Університеті Вісконсін-Медісон у Сполучених Штатах. У 1980-х роках він запропонував використовувати незайманий лід на Південному полюсі як детектор нейтрино, які іноді називають «частинками-привидами», оскільки вони проходять крізь планети та зірки майже безслідно. Результатом стала нейтринна обсерваторія IceCube, міжнародна співпраця понад 450 осіб із 58 установ у 14 країнах під керівництвом Wisconsin–Madison.

Нейтрино — це крихітні космічні частинки, які майже не мають маси; трильйони проходять через наші тіла щосекунди. Вчені не можуть бачити їх безпосередньо, тому вони вимірюють спалахи світла, які виникають під час зіткнення нейтрино з атомним ядром у льоду. Нейтрино високої енергії, які вловлює IceCube, діють як посланці від далеких галактик і вибухаючих зірок. «Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового виду астрономії», — сказав Марк Пірс, голова Нобелівського комітету з фізики.

Премія становить 12 мільйонів шведських крон (приблизно 1,2 мільйона доларів США) і буде вручена в Стокгольмі 10 грудня. Нобелівський тиждень триває: 7 жовтня оголошується премія з хімії, 8 жовтня — література, 9 жовтня — мир, а з економіки — 12 жовтня. 5 жовтня премію з медицини отримали Карл Дейсерот, Пітер Хегеманн і Георг Нагель за роботу з оптогенетики.